Кома: «Через 23 роки лікарі зрозуміли, що чоловік не перебував у стані коми, а весь час їх чув», www.index.hr 23.11. 2009.

Кончарова вулиця: тепер Тратинська, тягнеться від Технічного музею до Трешнєвського ринку, а Озальська — від Трешнєвської площі до Ремізи.

Месничка вулиця: стрімка вулиця у Загребі.

Восьмирічна школа «Братерство — єдність»: тепер школа імені Короля Томіслава.

Восьмирічна школа імені Каті Думбович: носила назву народного героя, трешнєвської робітниці Каті Думбович, тепер школа імені Юлія Кловича.

Патріс Лумумба: Перший прем’єр незалежного Конго, вбитий 1960 року після військового перевороту. У більших містах Югославії на знак протесту були організовані перші повоєнні демонстрації. Дані відсутні, але спогади свідчать, що в Югославії усиновлювали дітей із Конго, які залишилися без батьків у громадянській війні, що охопила Конго. sr.wikipedia.org

Листа у романі на стор. 381–382 редагувала авторка.

Потік чи Канал: тепер Гагаринів шлях, пішохідна вулиця в Загребі, під асфальтовим покриттям якої тече потік Кунищак. Мешканці району досі називають його Потік або Канал. www. skyscrapercity.com

Рецепти для здорового харчування: «Зелень для життя» Вікторії Бутенко.

Сайт для молодят: www.vjencanje-ponuda.com

Савський насип: будівництво савського насипу почалося 1967 року, а 1968 року до будівельників приєдналася молодь під час робочих акцій МРА Сава. Добровільні роботи тривали практично двадцять років. www.leksikon-yu-mitologije.net

«Сплендид»: популярний ресторан і кав’ярня на Зринєвці, у пізніх дев’яностих його перейменовано у «Ленуці», сьогодні зачинене приміщення без назви.

Температури повітря в Загребі під час подій роману: crometeo.net

Трешнєвська гімназія: на Трешнєвці не існує школи під такою назвою. За даними з Інтернету, сьогодні у шкільній програмі немає ні іспанської мови, ні нарисної геометрії.

Вулиця Міста Вуковара: де-не-де зазначена як проспект Міста Вуковара, до 1991 року — вулиця Пролетарських бригад, сьогодні всі називають її Вуковарською.

Являння: www.medjugorje.ws

Виноградська лікарня: від заснування наприкінці 19 століття і до 1948 року шпиталь носив назву «Лікарня сестер милосердя», а з 1948 року шпиталь назвали на честь народного героя др. Младена Стояновича. 1991 року їй повернено стару назву, але загребці і колись, і зараз, називають її Виноградською лікарнею.

— Прорвано насип, Сава продирається до хат! Приготуйте мішки з піском!

Цей текст, опублікований 28.12.2009 року під назвою «Насип прорвано», взято зі сторінки www.večernji.hr, він демонструє драматичне пробудження міщан загребського району Подсусед на світанку 26.12.2009 року.

Про автора

Наду Ґашич із правом називають хорватською Агатою Крісті та найбільш загребською письменницею. Народилася 27 жовтня 1950 року у Мариборі (Республіка Словенія). У Загребі живе з 1952 року. Навчалася на філософському факультеті Загребського університету, закінчила відділення соціології та південнослов’янських (хорватської) мов. Захистила дисертацію у Празі в Кардовому університеті, де працювала лектором хорватської мови. Свою лекторську роботу продовжила у Санкт-Петербурзі і Брно. Займалася редакторською та перекладацькою діяльністю, частину кар’єри присвятила лексикографічній роботі. Переклала загребською говіркою «Пригоди бравого солдата Швейка» Ярослава Гашека. Свій дебютний роман «Тиха вулиця, алея», який є першою частиною задуманої авторкою тетралогії (за порами року), опублікувала у п’ятдесят сім років. Цей роман було визнано найкращим дебютним твором року, і письменницю було за нього відзначено нагородою Спілки хорватських письменників, а за свій другий роман «Вода, павутина» у 2010 році нагороджена літературною премією міста Загреба і найвизначнішою в галузі культури державною нагородою імені Володимира Назора за найбільше літературне досягнення.

Інформація видавця

ББК 84(4ХОР)6-8Ґашич-44

Ґ 519

Ґашич, Нада

Вода, павутина. Роман / Нада Ґашич ; переклад з хорватської Наталі Хороз. — Чернівці: Книги — XXI, 2015. — 392 с.

ISBN 978-617-614-113-6

Видання здійснене за підтримки Міністерства культури Республіки Хорватія, м. Загреб

Усі права застережено. Відтворювати будь-яку частину цього видання у будь-якій формі та в будь-який спосіб, у тому числі електронно, без письмової згоди правовласників заборонено.

Перекладено за виданням: Nada Gašić Voda, paučina. ALGORITAM d.o.o., Zagreb, 2010.

Copyright © Nada Gašić, Zagreb, 2010

© Книги — XXI, 2015, видання українською мовою

© Наталя Хороз, 2015, переклад

© Анна Стьопіна, 2015, обкладинка

© Роман Сабадаш, 2015, макет

Літературно-художнє видання

Нада ҐАШИЧ

ВОДА, ПАВУТИНА

З хорватської переклала Наталя Хороз

Обкладинка Анни Стьопіної

Макет Романа Сабадаша

Підписано до друку 10.11.2015. Формат 60x84 1/32.

Умов.-друк. арк. 23,21. Обл.-вид. арк. 24,36.

Видавництво «Книги — XXI»

А/с 418, м. Чернівці, 58000, Україна

Тел./факс: +380 (372) 586021, моб. +380 (50) 9183202

e-mail: [email protected]

www.books-xxi.com.ua

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК№ 1839 від 10.06.2004 р.

Надруковано у ПП «Юнісофт»

61036, м. Харків, вул. Морозова, 13 б

www.ttornado.com.ua

Свідоцтво ДК№ 3461 від 14.04.2009 р.

Замовлення № 415/11.

Багато очікуваного та несподіваного приховує поверхня роману Нади Ґашич. Якщо ви зазирнете у його води, у вас запаморочиться у голові від глибочіні, яку він приховує. Але будьте обережні — водна поверхня віддзеркалює також обличчя того, хто на неї дивиться… Цей роман має багато облич, і одне з них — ваше.

АллаТатаренко

літературний критик

Примітки до електронної версії

С. 23: Було би безглуздо бігти до вулиці Соколградської, яка межує зі шкільним подвір’ям: там більше немає жодного старого будинку, а нові будинки оточені [бетоними] => бетонними загорожами, їх неможливо перескочити.

С. 28: Доки Ірма, напівсидячи, схилена, міцно опершись на підбори, поверталася в тінь, її довге руде волосся гойднулося під [Катаририною] => Катарининою рукою, торкнулося її оголеної руки нижче ліктя і залишило неприємний запах алкоголю, навмисно замаскованого парфумами.

С. 38: Відчинила двері, простягла руку до [вимкача] => вимикача і знервовано її відсмикнула.

С. 154: Ти ідеальна, бо витримаєш, коли я тобі скажу, що ваше ставлення до травлення і [шлункого] => шлунково-кишкового тракту набагато духовніше, ніж до Бога.

С. 211: Наприклад, коли я був малим, він нікому не [дозоляв] => дозволяв мене страшити.