…всі ми народжені з одного небесного насіння; у всіх нас єдиний батько, від якого земля, мати, яка годує нас, отримує чисті краплини дощу, родючи з них відбірну пшеницю, і пишні дерева, і рід людський, і звірів різні види, подаючи їжу, якою живляться всі тіла, щоб насолоджуватися життям і народжувати потомство… (ІІ, 991-7)

Це частина нашої природи – любити і бути чесними, бажати знати більше і навчатися. Наше знання про світ не перестає зростати.

Є межі нашого розуміння, нам є ще чому вчитися, і наше прагнення знань палає. Є ще багато таємничого в найдрібніших частинках тканини простору, у походженні космоса, у природі часу, у феномені чорних дір, а також у роботі нашого власного розуму. Тут, на краю всесвіту, який ми знаємо, близько до океану невідомого, сяє таємниця і краса світу. І від цього перехоплює подих.