Віктор Лісовол.

Дума про отамана Зеленого

Музика Віктора Лісовода Слова народні (записані Борисом Антоненком-Давидовичем на Київщині, доопрацьовані Віктором Лісоволом)

Та вже гай листям вкриє, щоб став зелененький, Та вже гай листям вкриє густіше, чим лози. — Ой час, батьку, розплатиться за вкраїнські сльози! Ой час, батьку, ой час, батьку, гей, ой час ще й година! Стогне, стогне від ворога ненька-Україна… Ходім, батьку, до Києва, Київ визволяти, Ворогів, катів проклятих, в землю заганяти. — Пішов би, дак несила без Симона тим Києвом нам оволодіти. А у неділю вранці-рано вдарили гармати — То Зелений Україну почав визволяти. Ой гримнуло у Трипіллі — в Каневі лунає; Отаману Зеленому й Дніпро помагає. Пливуть Дніпром комуністи — і спілі, й неспілі… Не хоче їх риба їсти, бо осточортіли… Вимітає, вичищає, гей! Визволя Вкраїну, гей! Його слава, поки й віку, не вмре, не загине. Та гей! Гей!

Фотодокументи

Гаврило Лавріненко, у 1919 р. Повстанець-зеленівець. З оригіналу. Публікується вперше.

Сидить Василь Плюта, у 1919 р. повстанець-зеленівець. З оригіналу. Публікується вперше.

Яків Андрійович Мартиненко, у 1919 р. повстанець-зеленівець. 1909 р. Копія.

Стоїть Петро Замійшало, у 1919 р. повстанець отамана Зеленого. Сидить його батько Василь Замішайло. Праворуч брат Симон. Васильків, поч. XX ст. З оригіналу. Публікується вперше.

Випуск Трипільської двокласної школи. Містечко Трипілля, 1903 р. (1906?). З оригіналу.

Учні й викладачі. В середньому ряду другий ліворуч сидить учитель Олександр Мартинов, праворуч від нього — Іван Левицький, а поруч з ним П. Кустовський. Містечко Трипілля, 1905 р. З оригіналу.

Федір Васильович Петриченко (ліворуч) та Сергій Маркович Якимаха, у 1919 р. повстанці-зеленівці. Місто Берестя (Брест-Литовський). З оригіналу. Публікується вперше.

Федір Васильович Петриченко (ліворуч) та Сергій Маркович Якимаха, у 1919 р. повстанці-зеленівці. З оригіналу. Публікується вперше.

Андрій Іванович Мартыненко, племінник Данила Терпила, з родиною. Поруч з ним син Петро, за ним син Іван. Ліворуч з дитиною Софія Ільківна Терпило, сестра Данила Терпила. Містечко Трипілля, 1907р. (?). Копія.

Трипільський драматичний гурток відзначає 100-ліття Тараса Шевченка. Містечко Трипілля, березень 1914 р. З оригіналу.

Родина Малишків. Ліворуч Ганна Андріївна, праворуч — дід Кирило, стоять Ониська Малишко та ії чоловік Іван Кирилович Малишко. Містечко Обухів, 1909р. З оригіналу.

Іван Олександрович Маслюк (сидить праворуч), перевізник через Дніпро. З оригіналу. Публікується вперше.

Петро Федорович Середа, помічник Миколи Віталійовича Лисенка, а згодом й отамана Зеленого.

Село Стайки, 1910 р. З оригіналу.

Федір Заброда, трипільський парубок, невдовзі повстанець отамана Зеленого. 1915 р. З оригіналу.

Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської армії, невдовзі сотник Дніпровської повстанської дивізії. 1914 р. З оригіналу.

Ліворуч Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської армії, сотник Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу. Публікується вперше.

Федір Васильович Петриченко з рідними. З оригіналу. Публікується вперше.

Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської армії, невдовзі сотник Дніпровської повстанської дивізії. 1916 р. З оригіналу.

Стоїть учитель ІванЛевкович Щербань із с. Малі Дмитровичі. 1912 р. З оригіналу.

Дмитро Гнатович Рудик, у 1919 р. курінний Дніпровської повстанської дивізії, із сестрами Оленою (ліворуч) і Тетяною. З оригіналу.

Петро Григорович Стрілець (ліворуч), у 1919 р. повстанець отамана Зеленого. З оригіналу.

Володимир Оскілко, командувач Північної групи військ УНР, до нього отаман Зелений посилав своїх представників. Копія.

Федір Наумович Цюкало, у 1919 р. сотник Дніпровської повстанської дивізії. Копія.

Повстанці Андрій Колісник (зять Одарки Терпило, сестри Зеленого) та Оврам Колісник. Містечко Трипілля, 1918 р. З оригіналу.

Галина Іллівна Оленич, рідна сестра Данила Терпила, з чоловіком Данилом Оленичем (сидить). 1916 р. З оригіналу.

Ліворуч стоїть Петро Бахуринський, у 1919 р. повстанець-зеленівець. З оригіналу.