У кімнаті було тихо. Тільки олівець шурхотів… І Аля мимоволі почала наспівувати пісеньку, яка склалася сама:

Бувають ще на світі справжнісінькі дива: під гумкою зникає у когось голова! Комусь не вистачає то серця, то руки, з'являються на світі недо —          чере —                    вики. Бувають чудеса справжнісінькі на світі! Виходить, ти і я за все-усе в одвіті? Що тут не доробив — отам вилазить боком! Буває, що добро з одним виходить оком! А чесність — без руки, а правда — без ноги! Буває, що і з друзів виходять вороги! От і виходить — перше гарненько поміркуй, а потім вже — не допиши або не домалюй!

Аля дуже старалася. Однак обличчя у чоловічка знову, як і першого разу, вийшло хиже і зле.

А в цей час у Недоладії Недовус і Недоборода, які все ще вартували Першого Недорадника, побачили, як той швидко-швидко закрутився на одному місці, наче дзига, і… зник, наче його й не було!

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ

останній, і хоча він дуже короткий, його не можна вважати недоробленим, бо такі вони і є, ці останні розділи, які ще звуться епілогами

Карлик Недочеревик і досі тиняється по білому світу і збирає в Недоладію недороблені справи. А недоладяни негайно їх доробляють. І невідомо, хто кого переможе, бо ще багато у нас тут недороблених справ.

Недороль Десятий влаштувався працювати нічним сторожем. Він цілі ночі грає сам із собою в кості. Кат працює гострильником. Краще від нього ніхто не може нагострити кухонного ножа чи ножиці.

А Перший Недорадник висить у Алі над письмовим столом, пришпилений кнопками до стіни. Він злісно дивиться на Алю. Адже це через неї він так і не став королем. Тепер його Аля аніскілечки не боїться.

Та й ніколи їй звертати на нього увагу. Адже у неї в кишеньці величезний список з адресами, куди вона неодмінно мусить завітати.

А до тебе вона ще не приходила?