Пісня 30-та

Із цього давнього вipшa [301] :

Радість май із днів твoix, все-бо скоро cтapiє:В одне літо з козлятка став кошлатий цап.Осінь нам проходить, а весна пройшла,Коза козля родить, як весна прийшла.Ледве літо запало, а козля цапом стало,Цап бородатий!Ах, відкинем печалі! Biк короткотривалий!Будь солодке, життя!Хто журбу в утробі завжди був носив,Той лежить у гpo6i и ніколи не жив.Ах, утіхо і радість! О сердечная сладість!Пряме ж ти, життя!Не красне довгогою, та красне добротою,Як пісня, життя!Бог мій милосердии, я його люблю, Бо то камінь твердий, сум любо терплю,Він живий, не вмирає, бо жива з ним палаєI душа моя.А кому він не служить, то нехай, бідний, тужить,Бо то сирота!Солодке бажаеш? Завидь усю вбий!Ситий будь, чим маєш, i нічого не бійсь.Плюнь на гробнії прахи й на дитячії страхи,Смерть - не шкода, спокій.Жив отак ув Афінах, жив отак в ПалестиніEniкyp - Христос [302] .

Складена в час відкриття Харківського нaмicництва [303] , коли я перебував в усамітненні в монастирі Сіннянському. Григорій Варсава Сковорода

301

Цю грецьку епіграму Г. Сковорода знайшов у бібліотеці Троїце-Сергієвої лаври під Москвою, про що писав в одному із листів до М. Ковалинского.

302

Епікур - Христос. - У цих словах висловлено думку, що Христос - це адегоричний образ праведного способу життя. Епікура Г. Сковорода вельми шанував, через що поетично дозволив собі порівняти його із Христем.

303

Харківське намісництво було утворене 29 вересня 1780 р.