Поиск
Розмножується безпосереднім висівом насіння. Погано росте на важких запливаючих грунтах. Під зиму грунт переорюють на глибину 25-27 см. Насіння висівають на глибину 5 см. При весняній сівбі його стратифікують, а при літній і пізньоосінній висівають сухе насіння. Листя збирають двічі за літо: перший раз - на початку цвітіння, другий - за 1,5-2 міс. до осені. Приворотень звичайний (Alchemilla glabra L.) Родина розові (Rosaceae) Багаторічна трав'яниста рослина, 10-30 см заввишки. Стебла стеляться, але під час цвітіння дугоподібно піднімаються вгору. Листки нижні на довгих черешках, верхні майже сидячі, молоді дещо зморщені. Верхні листки п'ятилопатеві, нижні семи -, дев'яти лопатеві, лопаті округлі, зарубчасто-пилчасті, з обох боків вкриті волосками. Квіток багато, вони дуже дрібні, непоказні, зелено-жовті, зібрані у клубочки. На смак рослина іноді гіркувата, здебільшого терпка, виявляє в'яжучу дію, з слабо бальзамічним запахом. Цвіте у травні - жовтні. Росте по луках, гаях, на межах, узліссях, пасовиськах. Має багато різновидностей. Збирають рослину, під час цвітіння. Застосовують як в'яжучий, кровоспинний, відхаркувальний засіб, для поліпшення обміну речовин і лікування ран, висипів на тілі. Користуються нею при недокрів'ї, водянці, загальному ослабленні. Добрі наслідки одержують при лікуванні приворотнем нестравності шлунка, здуття кишечника і в'ялої перистальтики кишок. При катарах дихальних шляхів застосовують як відхаркувальний засіб, який, можливо, полегшує гоєння каверн (діють гіркоти, дубильні речовини, антоксантин, слиз, смоли й органічні кислоти), особливо корисний він при лікуванні білей у жінок, для спринцювання піхви при надмірних менструаціях, болях у ділянці тазу, при дисменореї. Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 2 столові ложки подрібненої рослини і настоюють 10 хвилин. П'ють 2 склянки на день, ковтками. Сильніше діє відвар 2 столових ложок приворотня у півлітрі червоного виноградного вина. П'ють гарячим 3-5 чарок на день при проносах, кавернах легень (в суміші, порівну, із відваром з гілок чорнобилю й алтейного кореня), при недостатку молока у жінок, які годують груддю, при серцевих болях. Зовнішньо застосовують при ранах, виразках, білях у жінок і для полоскання рота після видалення зуба. Приготування таке ж, як для вживання всередину. В косметиці водний настій приворотня вживають для обмивання лиця, щоб вивести вугри. 
Проліска дволиста (Scilla bifolia L.) Родина лілійні (Liliaceae) До ранньовесняних рослин належить проліска дволиста, яка росте в листяних лісах. Вона має циліндричне голе квітконосне стебло 6-20 см заввишки, що відростає від підземної цибулини завбільшки з горіх ліщини. Два (три) прикореневих листки своїми піхвами охоплюють стебло до середини. Вони досить довгі, широколінійні, жолобчасті, з ковпачковидною верхівкою. Квітка ;має тендітну шестипелюсткову блакитну оцвітину та шість тичинок. Цвіте у березні - квітні, запилюється комахами. Плід - коробочка. Проліска дволиста - типовий ефемероїд, що закінчує вегетацію до повного розвитку листя на деревах. Добрий ранньовесняний медонос, декоративна рослина, її з успіхом можна вирощувати на багатих грунтах, у затінених місцях парків, лісопарків, скверів. Вона розмножується насінням та цибулинками. Проліска відома й як лікарська та фарбувальна рослина У лісостепових районах росте проліска поникла (S. cernua Red.). Оскільки проліски масово збирають у весняні букети, вони потребують охорони. 
Рогіз вузьколистий (Typha angustifolia L.) Родина рогозові (Typhaceae) Водяна рослина з повзучим кореневищем, від якого в обидва боки відходять надземні стебла висотою до 2 м, вкриті листками, у нижній частині дуже довгими, лінійно-мечовидними. Від кореневища відходять також корені: тонші, спрямовані вгору відходять у воду і вбирають з неї поживні речовини. У стеблах і листках багато провідних пучків. Дрібні одностатеві квітки .норамІ в густі циліндричні бурі або чорно-бурі суцвіття -пич.чтки. У нижній частині суцвіття - маточкові квітки, у верхній - тичинкові. КнгІ'ки біля основи оточені довгими волосками. Тичинкові квітки мають З тичинки, маточкові одну маточку, що піднімається на довгій ніжці. Плід -горішок. Цвіте в червні липні. Росте по берегах озер, ставків, у неглибоких водоймах, малих річках з повільною течією по всій Україні. Рогіз - вітрозапильна рослина. Назва роду утворена від грецького слова, що означає "дим", "палити" (за кольором темних, ніби обгорілих суцвіть). Видова назва в перекладі з латинської мови - "вузьколистий", дана рослині за форму листків. Викопні рештки рогозу відомі з міоцену. Поширений по всій земній кулі. Плоди поширюються вітром. Цьому сприяють пучки волосків біля плодів. Завдяки цим волоскам рослина може поширюватися і водою: вони дають змогу плодам утримуватися на поверхні води до трьох днів. З давніх часів рогіз використовують для різноманітних потреб. З листків рогозу виготовляють рибальські снасті, кошики, мати тощо. На Україні росте 5 видів рогозу. Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.) Родина розові (Rosaceae)
Проліска дволиста (Scilla bifolia L.) Родина лілійні (Liliaceae) До ранньовесняних рослин належить проліска дволиста, яка росте в листяних лісах. Вона має циліндричне голе квітконосне стебло 6-20 см заввишки, що відростає від підземної цибулини завбільшки з горіх ліщини. Два (три) прикореневих листки своїми піхвами охоплюють стебло до середини. Вони досить довгі, широколінійні, жолобчасті, з ковпачковидною верхівкою. Квітка ;має тендітну шестипелюсткову блакитну оцвітину та шість тичинок. Цвіте у березні - квітні, запилюється комахами. Плід - коробочка. Проліска дволиста - типовий ефемероїд, що закінчує вегетацію до повного розвитку листя на деревах. Добрий ранньовесняний медонос, декоративна рослина, її з успіхом можна вирощувати на багатих грунтах, у затінених місцях парків, лісопарків, скверів. Вона розмножується насінням та цибулинками. Проліска відома й як лікарська та фарбувальна рослина У лісостепових районах росте проліска поникла (S. cernua Red.). Оскільки проліски масово збирають у весняні букети, вони потребують охорони. Рогіз вузьколистий (Typha angustifolia L.) Родина рогозові (Typhaceae) Водяна рослина з повзучим кореневищем, від якого в обидва боки відходять надземні стебла висотою до 2 м, вкриті листками, у нижній частині дуже довгими, лінійно-мечовидними. Від кореневища відходять також корені: тонші, спрямовані вгору відходять у воду і вбирають з неї поживні речовини. У стеблах і листках багато провідних пучків. Дрібні одностатеві квітки .норамІ в густі циліндричні бурі або чорно-бурі суцвіття -пич.чтки. У нижній частині суцвіття - маточкові квітки, у верхній - тичинкові. КнгІ'ки біля основи оточені довгими волосками. Тичинкові квітки мають З тичинки, маточкові одну маточку, що піднімається на довгій ніжці. Плід -горішок. Цвіте в червні липні. Росте по берегах озер, ставків, у неглибоких водоймах, малих річках з повільною течією по всій Україні. Рогіз - вітрозапильна рослина. Назва роду утворена від грецького слова, що означає "дим", "палити" (за кольором темних, ніби обгорілих суцвіть). Видова назва в перекладі з латинської мови - "вузьколистий", дана рослині за форму листків. Викопні рештки рогозу відомі з міоцену. Поширений по всій земній кулі. Плоди поширюються вітром. Цьому сприяють пучки волосків біля плодів. Завдяки цим волоскам рослина може поширюватися і водою: вони дають змогу плодам утримуватися на поверхні води до трьох днів. З давніх часів рогіз використовують для різноманітних потреб. З листків рогозу виготовляють рибальські снасті, кошики, мати тощо. На Україні росте 5 видів рогозу. Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.) Родина розові (Rosaceae)
Перейти на страницу:
Изменить размер шрифта: