22 травня 1978 року лікар Джеймс Паркер, доктор медичних наук, написав, що такої локалізованої аномальної ділянки, як на першій ЕЕГ, при повторному дослідженні не було виявлено. На другій ЕЕГ було помічено фонову уривчасту активність альфа-хвиль, а також, за описом Паркера, «аномальні білатеральні тета- і дельта-хвилі [та] періодичні білатеральні гострі хвилі». Гострі хвилі, пише лікар, можуть бути епілептиформними.

Лікар Френк Патнем розповів мені, що на десяти-п’ятнадцяти відсотках ЕЕГ пацієнтів із розщепленням особистості, яких він тестував, спостерігались аномальні мозкові хвилі і що цим пацієнтам у минулому також ставили діагноз «епілепсія». За його словами, про аномальні ЕЕГ людей із синдромом множинної особистості також повідомляють учені з Гарварду.

Коли я показав ЕЕГ Міллігана фахівцеві, він запевнив мене, що це ЕЕГ двох різних людей. Я вважаю, що це узгоджується з результатами новітніх досліджень, проведених у цій галузі, і свідчить про те, що в шпиталі Гардинґа насправді зробили ЕЕГ різним особистостям Міллігана. Імовірно, дітям.

Обговорюючи важливість нових досліджень, лікар Патнем сказав: «Вивчення синдрому множинної особистості може прислужитися всім нам, збагативши наші знання про контроль над розумом і тілом. Я думаю, що люди з розщепленням особистості — це один із тих експериментів природи, який може надзвичайно багато розповісти нам про нас самих […]».

20 липня 1982 року

Афіни, штат Огайо