From rosomaha @hotline.no
Ти у відсидці? Тому виходиш в чат лише в вівт. і четв.? Можу закластися, що це так. Фотки тобі сподобалися чи надто криваві, як на тебе? Трохи нудило?
From [email protected]
Вгадала. Сиджу. Відбуваю термін. Сподіваюся, ти цим не переймаєшся. Усі заслуговують на новий шанс. Фотки суперові. Надсилай іще. Що кривавіші, то краще.
From [email protected]
To angelsmerti @hotline.no
Я так і знала! А що ти зробив? Убив когось? Якщо тобі подобаються криваві психо-картинки, то ти цілком псих.
From angelsmerti @hotline.no
Я сиджу за зґвалтування. Певно, не захочеш зі мною водитися.
From [email protected]
То angelsmerti @hotline.no
10.09 11.53
Готувала собі каву. Ти ще там?.. Гммм, зґвалтування. Чудово. Ні, я не збираюся поривати з тобою, ще чого. Розкажи мені про це. Усе розкажи. Що ти з ними робив, як тобі при цьому було, як вони виглядали? Розкажеш?
From angelsmerti @hotline.no
Справді, хочеш, щоб я розказав?
Більшість після розповіді не хотіли мати зі мною нічого спільного.
From [email protected]
То angelsmerti @hotline.no
10.09 11.55
Дідько! Звісно, хочу. Мені таке подобається, а не просто злягання. Вийду в чат у вівторок, об одинадцятій. Рада була поговорити.
From angelsmerti @hotline.no
Привіт знову! Що там розповідати. Я просто приставив ножа до її горлянки, а вона вже сама роздягнулася, з біса, швидко. А тоді я її взяв.
From [email protected]
15.09 11.09
Фантастично! Хотіла б я бути при тому, подивитися. Тобі не хотілося шпортнути її ножем? Можу закластися, що хотілось. Устромити в неї ніж і дивитися на вираз її обличчя… Мені хотілось би, щоб саме так ти і зробив.
From angelsmerti 0hotline.no
Ти, справді, такого хочеш чи тільки дражниш мене?
From [email protected]
15.09 11.13
Справді хочу! Мене це заводить!
From [email protected]
Мене теж. Це було найкльовіше з усього, що я досі робив.
From [email protected]
15.09 11.20
А зробив би знову? Хотів би вбити?
From [email protected]
І провести решту життя за ґратами? О, ні, дякую!
From [email protected]
15.09 11.31
А якби тобі пощастило не попастися?
From [email protected]
То повторив би. І вже цього разу скористався б ножем. Було б розкішно. Мені сподобалось би.
From [email protected]
15.09 11.39
Мені теж. Я віддала б перевагу ще зовсім дівчинці. Гарненькій. Ну, доки ти не попрацював би над нею, хахаха…
From [email protected]
Ми могли б щось разом придумати.
From [email protected]
Так! Класно було б. Мене аж ковбасить від цієї думки. Коли ти виходиш?
From [email protected]
За три тижні.
From [email protected]
То angelsmerti@hotline.по
Уже недовго чекати. Зустрінемось? Якщо ти налаштований серйозно, я маю одну ідею.
From [email protected]
Я серйозно. А ти?
From [email protected]
15.09 11.57
Я теж. Чесно! Про зустріч домовимося наступного разу. Чао!
Я довго сидів перед монітором, дивлячись на слова перед собою. Примітивні, ледь не дитячі повідомлення. Ніна Гаґен і Альвін Му. Таке буденне спілкування, що можна було повірити, наче вони обговорювали виїзд на природу, домовлялися про невинні розваги, та я добре знав, про що мовилося у тих повідомленнях.
Це був початок. Початок усього. Це листування призвело згодом до вбивства дівчинки. Вони все спланували разом. Ніна Гаґен мала стати алібі для Альвіна Му. Цікаво, чи замислювались вони, наскільки ризикованою була їхня афера чи якими непередбачуваними бувають присяжні, на якому тонкому лезі довелось би балансувати Альвінові Му. Але їм було байдуже, вони скористалися шансом і виграли, обдуривши всіх. Мене — також. Вони щасливо вислизнули б з рук правосуддя, якби не юродство Альвіна. Він не зумів опертися спокусі й похвалився, випустив кота з мішка, аби насолодитися безмірним, безпорадним розпачем Ганса Ґудвіка. І погрітися у променях власного безумства.
Я закрив програму, зайшов у «Мій комп'ютер» і відкрив теку «Мої світлини». Ніна Гаґен зберігала багато світлин; то була чудернацька мішанина жорсткого порно й звичайних аматорських фотографій з вакацій. Я пошукав фото, які мені вкинули в поштову скриньку — чоловіка, застреленого в око, і мертвої блондинки — й не знайшов. Перейшов до теки «Windows Media Player», перевірив список, але не побачив там нічого, окрім кількох музичних кліпів. Потім вимкнув ноутбук.
Знайденого в комп'ютері було більше, аніж достатньо, для обвинувачення Ніни Гаґен у співучасті в убивстві Майї, однак замало для порятунку Ганса Ґудвіка. Я повернувся до одежної шафи, обмацав пальцями невеличку нішу й майже відразу знайшов те, чого шукав. Конверт з диском. Він був приклеєний скотчем над отвором з внутрішнього боку.
Пульт лежав на телевізорі. Я став посеред кімнати. Натиснув ґудзик. Легке мерехтіння від руху камери, розмите зображення, потім навели фокус, і картинка стала чіткою. Обличчя Альвіна Му крупним планом. Альвін відступив крок назад, і я побачив, що він одягнений в білий комбінезон, зав'язаний під шиєю і на зап'ястках. На руках тонкі, латексні рукавички. Хірургічні рукавички. Альвін вийшов з кадру, а я знову перенісся на маленьку галявину в парку, де сидів одного погожого літнього дня майже рік тому, дивився на комах, відчував тепло й тишу — відлуння тієї трагедії болісно стиснуло голову.
На відео галявина не була порожня. Там лежала Майя Ґудвік. Зв'язана й гола. З кляпом у роті. Зображення гойднулося, стало розмитим, але потім знову навели різкість. Якась частина мого мозку реєструвала дії Альвіна; мабуть, він став позад камери, щоб чітко виставити кадр і фокус. Раптом він знову з'явився перед об'єктивом. Опустився на коліна перед голою дівчинкою, погладив рукою її тіло. Повернув голову й посміхнувся просто в камеру. Та посмішечка немов обпалила мої очі: несвідомо скривлене обличчя, гримаса, що свідчила про нетерплячку й несамовите збудження. Мене потрясло безумство в його погляді. Потім він схопив ножа, який лежав на землі поряд з ним — зблиснуло лезо, — і схилився над тілом.